## Модификаторы доступу в Python
Модификатори доступу в Python призначені для керування видимістю атрибутів і методів класів. Вони визначають рівень доступу до цих елементів для зовнішніх об’єктів і забезпечують організованість і інкапсуляцію коду.
### Рівні доступу
Python надає три рівні доступу:
* **Публічний (public):** Елементи доступні скрізь у програмі.
* **Захищений (protected):** Елементи доступні лише в поточному класі та його нащадках (похідних класах).
* **Приватний (private):** Елементи доступні лише в поточному класі.
### Модифікатори доступу
| Модифікатор доступу | Позначення | Рівень доступу |
|—|—|—|
| `public` | Немає модифікатора | Публічний |
| `protected` | Один символ підкреслення (_) перед іменем | Захищений |
| `private` | Два символи підкреслення (__) перед іменем | Приватний |
### Таблиця видимості
| Модифікатор доступу | Поточний клас | Класи-нащадки | За межами класу |
|—|—|—|—|
| `public` | Так | Так | Так |
| `protected` | Так | Так | Ні |
| `private` | Так | Ні | Ні |
### Специфіка приватності
Хоча приватні елементи невидимі за межами класу, існує спосіб доступу до них за допомогою спеціального атрибута. Наприклад, для доступу до приватного атрибуту `_x` класу `MyClass` ззовні класу можна використати атрибут `MyClass._MyClass__x`.
### Використання модифікаторів доступу
* **Публічні елементи:** Використовуйте їх обережно, оскільки вони можуть послабити інкапсуляцію.
* **Захищені елементи:** Використовуйте для елементів, які мають бути доступними лише в поточному класі та його нащадках.
* **Приватні елементи:** Використовуйте для інкапсуляції внутрішньої реалізації класу.
### Рекомендації
* Віддавайте перевагу приватним модифікаторам, щоб приховати внутрішню реалізацію та забезпечити інкапсуляцію.
* Обмежуйте використання публічних модифікаторів, оскільки вони можуть зробити код менш організованим.
* Розглядайте використання захищених модифікаторів для елементів, які мають бути доступними в класах-нащадках.
